Posts Tagged ‘лікування гіпертонії’

Гіпертонічна хвороба – хронічне захворювання, що характеризується постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску.

Етіологія і патогенез.
Причина гіпертонічної хвороби розкрита ще не до кінця. Але основні механізми, що приводять до стабільно високого артеріального тиску, добре відомі.
Першим і таким, що влідирує серед них, є нервовий механізм. Початкова його ланка – емоції, душевні переживання, що супроводжуються і у здорових людей різними реакціями, і в т.ч. підвищенням артеріального тиску. У людини, що захворює на гіпертонічну хворобу, у відповідь на малозначну причину виникає глибока і (або) напружена емоційна реакція, а разом з нею і значне підвищення рівня артеріального тиску, що зберігається довше, ніж у здорового. У міру повторення напруженої ситуації поволі, але неухильно і на все більший термін підвищується кров’яний тиск. Повторення (впродовж місяців і років) життєвих ситуації, що викликають артеріальну гіпертензію (підвищення тиску), приводить до поступового формування гіпертонічної хвороби.

Розвитку захворювання сприяє і виділення в кров різними органами речовин, що активно діють. Центральна роль в цій регуляції належить ниркам. В результаті змін в їх діяльності, що виділяються ними активні речовини-регулятори з часом викликають більш довготривалі зрушення в рівні кров’яного тиску. Його підвищення стає поступово все більш і більш стійким.

Так формується перехід емоційно зумовлених гіпертензивних реакцій в хронічну хворобу. Дія тих же механізмів в подальші роки приводить до стабілізації високого артеріального тиску. При цьому хворий нерідко перестає переживати неприємні відчуття; виникає ілюзія благополуччя і як наслідок – зневажливе ставлення до лікування.

Слід зазначити, що підвищення артеріального тиску також зв’язане із затримкою в організмі куховарської солі, виведення якої нирками декілька сповільнюється при гіпертонічній хворобі. Надлишок солі в організмі викликає безпосередньо артеріальну гіпертензію, тоді як усунення такого надлишку знижує кров’яний тиск.
У підтримці підвищеного артеріального тиску бере участь і надмірно посилена насосна робота серця при зайвому великому об’ємі крові, що бере участь в кровообігу. Такий варіант кровообігу грає провідну роль в підвищенні артеріального тиску у більшості хворих. Таку форму гіпертонічної хвороби називають “м’якою”.

Крім того, в організмі за затримкою натрієвої солі слідує, як тінь, і затримка води, що збільшує об’єм кровообігу. Є й інша сторона цього питання, особливо істотна для “м’якої” гіпертензії. Достовірно відомо, що людині, яка погладшалай страждає на гіпертонічну хворобу, іноді досить позбавитися від зайвої ваги тіла, щоб артеріальний тиск нормалізувався без лікарських препаратів. Так відбувається тому, що із зникненням жирової тканини запустіває розгалужена мережа дрібних і найдрібніших судин, раніше тих, що існували, але розвинулися в жировій тканині у міру її зростання. У цій судинній мережі, що знов додалася, кровотік необхідної інтенсивності міг підтримуватися лише за допомогою підвищення кров’яного тиску і відповідно посиленої роботи серця, оскільки ні число, ні калібр крупніших артерій, що живлять тканини, збільшитися у дорослої людини не можуть.

Лікування

Для запобігання розвитку гіпертонії необхідно знизити інтенсивність нервово-емоційної напруги, створити умови для розрядки емоцій. Так, наприклад, відмічено, що рухова активність (розумна по темпу і тривалості), зокрема пішохідні прогулянки, доступні види спорту і т.д., повинна щоденно слідувати за періодом емоційної напруги.

Постійне обмеження або виключення з їжі солоних блюд – найважливіша з реальних і доступних хворому заходів протидії підвищенню артеріального тиску. Сучасна медицина має в своєму розпорядженні достатній арсенал засобів, за допомогою яких можна збільшувати виведення нирками куховарської солі з сечею і тим самим сприяти зниженню рівня кров’яного тиску. Тому нерідко хворому призначають сечогінний препарат, стимулюючий виведення хлориду натрію з сечею.
Отже, кожна людина може самостійно попередити розвиток гіпертонічної хвороби або перешкодити це становленню, не вдаючись до ліків. Цей висновок надзвичайно важливий як для попередження гіпертонією, так і для лікування “м’якої” її форми, яка спостерігається приблизно у 70-80% хворих, страждаючих цим захворюванням.

На даний час визнано доцільним починати лікування хворого гіпертонічною хворобою не з призначення ліків, а з конкретних рекомендацій по усуненню шкідливих звичок, різких відхилень в режимі праці і відпочинку, в характері харчування. Лише безуспішність цих заходів вимушує перейти до лікарського лікування.

Всі інші аспекти лікування гіпертонії є цілком компетенцією лікаря і не допускають самодіяльності з боку хворого. У зв’язку з цим важливо підкреслити, що лікування гіпертонічної хвороби повинне бути постійним впродовж років.

Перша допомога

Людині, що страждає гіпертонією, необхідно знати, що довільні, без дозволу лікаря перерви в лікуванні часто приводять до гіпертонічного кризу, тобто різкому загостренню основних проявів хвороби і найбільш значному підвищенню кров’яного тиску.

При різкому погіршенні самопочуття хворого необхідно викликати лікаря, але до його прибуття слід прийняти положення напівсидячи в ліжку або в зручному кріслі, зігріти стопи і гомілки за допомогою укутування, грілки, ножної гарячої ванни, гірчичників на гомілці, всередину прийняти корвалол (або валокордин)- 30-35 крапель на прийом.

Джерело: nedug.ru

Рубрики
Спонсори