Posts Tagged ‘ІХС’

Ішемічною, або коронарною хворобою серця (ІХС) називають захворювання, обумовлене недостатнім надходженням крові до м’язів серця. У переважній більшості випадків причиною цього є різке звуження однієї або кількох гілок коронарних артерій, що живлять серце, внаслідок ураження їх атеросклерозом.

Залежно від поєднання кількох факторів проявліня ІХС можуть бути різні. Її першим проявом (і, на жаль, останнім) може бути раптова смерть або інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність, порушення ритму серця. Нерідко це захворювання вражає людей ще молодих (віком 30-40 років), які ведуть активний спосіб життя.

Причинами захворювання є: вживання висококолорійних продуктів з високим вмістом холестерину, жирів, солі, а, також, регулярне вживання алкоголю; куріння; малорухливий спосіб життя; нервово-психічні перевантаження.

Профілактика ІХС:
В основі профилактики серцево-судинних захворювань лежить боротьба з вищеперерахованими факторами ризику: раціонально харчуватися, стежити за масою тіла, регулярно займатися фізичними вправами, відмовитися від куріння і зловживання алкоголем, регулярно контролювати свій артеріальний тиск.

ІХС тривалий час може протікати приховано, без характерних симптомів і тільки цілеспрямоване обстеження з використанням елетрокардіографіі, ульторозвукових методів дослідження, дозволяє виявити вже наявні захворювання. При виявлення в людини ІХС основним завданням є попередження подальшого прогресування захворювання та ускладнень.
Лікування ішемічної хвороби серця:
Лікувальні заходи при ІХС включають зміну способу життя, усунення факторів ризику ІХС або протидія їм, або призначення медіикаментозних препаратів і хірургічного втручання шляхом накладення аортокоронарних або маммарно-коронарних шунтів.
Встановлення прогнозу при ІХС вимагає врахування великої кількості взаємопов’язаних чинників, що мають різне прогностичне значення. Дуже несприятливо впливають на прогноз: висока (не контрольована медикаментами) артеріальна гіпертонія, важкі розлади ліпідного обміну, важкі форми цукрового діабету.

Сучасні антиангінальні препарати можна розділити на 3 групи: нітрати і нітратоподібні; бета-адреноблокатори і антиадренергічні; антагоністи кальцію. Найбільш швидко перериває напад стенокардії нітрогліцерин. Його найчастіше приймають у вигляді таблеток по 0,5 мг. Концентрація нітрогліцерину в крові досягає максимуму через 4-5 хв. Максимум гемодинамічна і, відповідно, антиангінальна дія утримується впродовж 20 хв. Профілактичний прийом нітрогліцерину доцільний за кілька хвилин до виконання навантажень, які регулярно провокують напад болю, або перед можливим емоційним напруженням. Розроблено різні лікарські форми нітрогліцерину, які дозволяють подовжити ефект, – таблетки і капсули для прийому всередину, мазі та пластирі для накладення на шкіру, платівки для аплікації на слизову оболонку ясен (тринітролонг).

Лікування бета-адреноблокаторами передбачає підбір ефективної дози індивідуально для кожного хворого. Лікування починають з мінімальних доз, які поступово підвищують до гемодинамічного та клінічного ефекту. Підібрану ефективну дозу призначають на тривалий час з метою підтримуючої терапії. На відміну від нітратів, при тривалому застосуванні бета-адреноблокаторів звикання до них не наступає.

Загальні протипоказання до призначення бета-адреноблокаторів наступні: застійна серцева недостатність, яка не компенсується серцевими глікозидами і діуретиками; бронхіальна астма і важка (обструктивна) дихальна недостатність; брадикардія при ЧСС нижче 50 ударів / хв; артеріальна гіпотонія (систолічний артеріальний тиск 100 мм. рт. ст. і нижче); синдром слабкості синусового вузла; атріовентрикулярна блокада 2 і 3 ступеня.

Рубрики
Спонсори