Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства півникових з горизонтальним гіллястим, товстим, червоподібно зігнутим, ясно-бурим кореневищем. Листя широколінейно-мочевідниє, дворядні, зелені. Квіти золотисто-жовті, правильні, великі, верхівкові.
Росте по берегах річок, ставків, на сирих лугах і по топких місцях. У садах і біля будинків повсюдно розводять з декоративною метою інші види голубчиків: блідий ( pallida Lam.) німецький ( germaniса L.).
В кореневищах їх дещо більше ефірного масла, чим в голубчику водяному, а в листі знаходиться до 230 мг% вітаміну С.
Використовується кореневище, в якому містяться ефірне масло, глікозид ірідін, дубильні речовини, органічні кислоти.
Під назвою «Фіалкового кореня» застосовують в медицині при бронхітах (входить до складу грудного збору) як відхаркувальне, а також при набряках як сечогінний засіб.
В народній медицині використовують його при захворюваннях селезінки, запаленні легенів, ангінах, водянці, жіночих захворюваннях, для зменшення полюцій, лікування гнійних ран, виразок, свищів і для видалення веснянок.
Роблять суміш з 2-4 столових ложок соку кореневища з 700 г сироватки молока і п’ють по чашці кілька разів в день. Роблять також настоянку із столової ложки сухого кореня на пляшці білого вина або наполяжи з 15- 30 г кореня на 150 г кип’ятку і приймають по 1-2 столових ложки 3 рази на день.
При черевній водянці деякі вживають сік почала по 80 крапель кожну годину, а потім через 2 години, змішавши з медом. Як збудливе і апетитне вживають порошок від 0,6 до 1,25 г на прийом 3 рази на день.
Для зовнішнього застосування наполягають 100-120 г товченого кореня на 0,5 л соняшникової олії і втирають в шкіру при запаленні сідничого нерва, захворюваннях м’язів і суглобів. Відвар кореневища або листя вживають при лікуванні опіків і ран.
В деяких районах нашої області вдаються до лікування геморою наступним способом: коріння голубчика, обмите теплою водою, натирає на терці з розрахунку 400 г на 4 л води, кип’ятять 5 хвилин в тазі (накритому кришкою) на легкому вогні. Після охолодження настою до 30-35° роблять сидячі ванни по 5-10 хвилин протягом 4-6 днів.
Голубчик болотний популярний в народі при проносах замість кореня змійовика, а також при водянці, кровотечах, круглих глистах, зобі, зубному болі. Вживають сік з кореневища 4-15 г в день.
Сухий порошок – по 1-2 г (на кінці ножа) 3 рази на день до їжі, наполяжи з 15-30 г кореня на 200 г кип’ятку або настоянці з 30 г кореня на 200 г червоного вина, приймають по столовій ложці через 2 години.
При маткових кровотечах п’ють настоянку з 15 t кореня на 200 г червоного вина по столовій ложці 6 разів на день. При зобі раніше рекомендувалося протягом 50- 60 днів жувати корінь, а також прикладати його (товчений) зовні. При запаленні яєчників і інших гінекологічних захворюваннях, що протікають з білями,
п’ють відвар з 20 г на 200 г води по 2 столових ложки 4-6 разів на день і цим відваром спринцюються. У Полтавській області цей відвар вживають при тріхомонадних кольпітах для підмивання і спринцювання.
Відвар кореня застосовують також для полоскання рта- при розпушуванні ясен і від зубного болю, для миття голови при лупі і для ароматичних ванн. У Середній Азії наполяжи або відвар голубчика вживають з косметичною метою і вважають, що, якщо їм умиватися, він очищає особу від веснянок, додає йому свіжість, усуваються зморшки.