Archive for the ‘Засоби що впливають на обмін речовин’ Category
Однорічна трав’яниста рослина з сімейства складноцвітих, квітуче з кінця липня до вересня. Стебло сильно гіллясте, висотою 15-100 см, зеленого або червонуватого відтінку.
Листя супротивне, короткочерешковиє, по краях з крупними зубцями. Квіти дрібні, трубчасті, обоєполиє, зібрані на верхівці стебел і гілок в буро-жовті кошики.
Росте повсюдно як докучлива смітна рослина по вологих місцях, навколо річок і ставків, по канавах, городах і болотистих місцях.
Трава містить сліди ефірного масла, слиз, дубильні речовини, гіркоту, каротин і вітамін С.
Чагарник або дерево з сімейства жимолостевих. Росте повсюдно в листяних лісах, серед чагарників, в садах, біля жител. Використовуються квітки, рідше – плоди, кора, молоді галузь і листя.
В квітках міститься: ефірне масло, дубильні речовини, глікозид, холін, вітамін С, різні органічні кислоти, а також стероїдний гормон, що діє стимулюючим чином на залози внутрішньої секреції. У свіжому листі знайдені вітамін С, каротин, глікозид; у ягодах – аскорбінова кислота, каротин і інші речовини.
Застосовують всередину як терпкий, потогінний і сечогінний засіб, а також для полоскання порожнини рота, припарок.
В середні віки бузину почитали як священне дерево. Вважали, що ягоди її сприяють довголіттю (А. Ф. Гаммерман і ін.).
Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства лілейних, 50-150 см висоти. Стебла численні, сильно гіллясті, голі. Листя зредуковане в ледве помітні луски. Квітки дзвонові, дрібні, зеленувато-жовті. Плід – червона куляста ягода. Квітне в травні – червні.
Росте повсюдно в різнотравних степах, лісопосадках і серед чагарників чагарників, рідше на пісках по берегах Северського Донца. Зрідка культивується як овош і з декоративною метою.
З лікувальною метою використовуються кореневище з корінням і багаті білковими речовинами, особливо аспарагином, молоді побіжи, в них також містяться сапоніни, невелика кількість каротину і вітаміну С.
Препарати спаржі застосовуються широко в народній медицині як сильний сечогінний засіб при захворюваннях нирок і сечового міхура, водянці, утрудненому сечовипусканні, як заспокійливе при серцебитті, епілепсії, ниркових каменях, хворобах печінки з жовтяницею, золотусі, а насіння спаржі – при статевому безсиллі.
Відома однорічна зернобобова рослина з сімейства бобів, оброблюване широко в південних і середніх районах.
З лікарською метою використовують цілісні стручки зрілої квасолі з насінням, лушпиння бобів квасолі, що збираються восени.
Семена містять близько 20% кристалічного глобуліну фазеоліна, протеазу, холестерин, лецитин, розчинні вуглеводи, декстрин, лимонну кислоту і інші речовини.
В медицині користуються препаратами квасолі при цукровому діабеті. Властивість відвару з лушпиння знижувати вміст цукру в крові було встановлено експериментально в 1930 р. Ця ж властивість була підтверджена на кафедрі фармакології Київського медінституту. Виявилось, що під впливом екстракту з лушпиння квасолі вміст цукру в крові падає на 30-40% протягом 10 годин.