Archive for the ‘Вітаміновмісні’ Category
Трав’янистий багаторічник з сімейства макових, квітучий з травня до осені.
При надриванні будь-якої частини рослини з нього витікає отруйний жовто-оранжевий сік. Стебла гіллясті, з рідкісними волосками, ребристі, вузлуваті, заввишки 30-100 див. Листя чергове, непарноперісто роздільні, зверху зелені, знизу сизуваті, великі, м’які і соковиті. Квіти яскраво-жовті на довгих квітконіжках. Віночок правильний, чотирипелюстковий, такий, що швидко обпадає.
Плоди довгі стручковідниє коробочки. Запах трави неприємний, смак
гіркий. Росте повсюдно як бур’ян в лісах, гаях, між чагарниками, рідше в садах.
Багаторічник з сімейства бобів. Квітне з травня до осені. Квіти блідо-червоного або темно-пурпурового кольору. Росте повсюдно на лугах, полях, в світлих лісах, по узліссях, околицям дорогий.
Усюди росте також конюшина повзуча (білий). З лікарською метою використовуються квіти (т.з. головки) глікозиди тріфолін і ізотріфолін, що містять, ефір ноє і жирні масла, вітамін С і ін. речовини. Листя також містить значну кількість вітаміну С і каротину.
Застосовується в народній медицині як відхаркувальний, слабкий сечогінний і знезаражувальний засіб, а також при занепаді живлення, недокрів’ї, кашлюку, хронічному кашлі, хворобливих менструаціях, простуді.
Застосовують у вигляді відвару або настою з 3-4 столових ложок квітів на стакан води, який п’ють як чай.
Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства фіалкових.
Листя у підстави клиновидне, по черешку нізбегаюшие. Квітки запашні, фіолетові. Квіти неплодущие.
Плодоношення фіалки дуже своєрідне: під листям розвиваються нерарфивающиеся (клейстогамниє) квіти, які запліднилися самозапиленням і дають плоди у самої поверхні грунту у вигляді фіолетових коробочок, наповнених насінням.
Квітне в квітні – травні. Росте повсюдно в лісах, гаях, по степах, горбах, полям і між чагарниками.
Багаторічна трав’яниста смітна рослина з сімейства норічникових. Квітки жовті, зібрані в густі, довгі, кінцеві кисті.
Квітне з червня до вересня. Росте повсюдно чагарниками по смітних безплідних місцях, околицям полий, в посівах, уподовж дорогий, на суходільних лугах, лісових полянах і узліссях.
Трава містить глікозиди (лінарін), алкалоїд пеганін, фітостерін, органічні кислоти, вітамін С, пектин, дубильні і інші речовини.
Застосовують траву в народній медицині як проносного, сечогінного, жовчогінного засобу, а також як засіб від задишки, водянки, жовтяниці, головного болю, здуття кишечника, глистів, запаморочень з блювотою (синдром Меньера), при нічному нетриманні сечі, золотусі і від хронічних шкірних хвороб.
Багаторічна рослина з сімейства складноцвітих. Стебла прямі, гіллясті в суцвітті, висотою 30 – 70 см . Листя ланцетоподібне, сидяче, перисто-розітнуте, з численними часточками, темно-зелені, соковиті. Квітки в дрібних кошиках, білі, іноді рожеві, зібрані на верхівці стебла в складні щитковидні суцвіття. Квітне з червня до жовтня.
Росте повсюдно в Донбасі на сухих лугах, трав’янистих місцях і схилах.
Заготовлюються трава, листя, квітки. У траві з квітами містяться алкалоїд ахилєїн, ефірне масло, фітонциди, органічні кислоти, мінеральні солі, смоли, каротин, вітаміни С і До» гіркі, дубильні і інші речовини.
Впродовж багатьох століть деревій використовувався як ефективний кровоспинний, ранозагоювальний і апетитний засіб.
Загальновідома, широко культивована рослина з I сімейства злакових. Квітне кукурудза в нашій області з кінця липня до кінця вересня. Заготовлюють кукурудзяні «рильця», які містять жирні і ефірні масла, аскорбінову і пантотеновую кислоти, сапоніни, камедеподобниє, смолянисті, гіркі, глікозідниє речовини, вітаміни: К3, В2, P1, E, А і B1.
До складу кукурудзяного масла, що отримується із зародків зерен, входять ненасичені жирні кислоти, вітамін Е, фосфатіди і інші речовини, необхідні організму для боротьби з передчасною старістю.
Препарати з рилець (настої, відвари, екстракти) застосовуються в медицині як відмінні сечогінні і жовчогінні засоби при захворюваннях серця, нирок, щим, кровоспинною і протизапальною дією.
Препарати кровохлебки володіють також болезаспокійливою і сильною бактерицидною дією на мікроби дизентерійної і паратифозної групи і дією на простих.
Загальновідоме крупне вічнозелене дерево. Зустрічається в лісах північних районів Донецької області і в багатьох районах Луганської області.
Використовуються нирки, хвоя і продукти переробки – скипидар, дьоготь і каніфоль.
Все дерево багате смолою, яка капає з сосни літом.
Сосна містить багато різних речовин: живицю (терпентин), ефірне масло і смоляні кислоти. Нирки – смолу, ефірне масло, дубильні і гіркі речовини, вітамін С, крохмаль, мінеральні солі.
Це невелика однорічна або озима трав’яниста рослина з сімейства хрестоцвітних. Зустрічається повсюдно як бур’ян у житла, в садах, на городах, пустирях, уподовж дорогий, канав і на полях.
В медицині застосовується трава, глікозідгиссопіна, що містить, дубильні речовини, органічні кислоти, сапоніни, холін, ацетілхолін, тірамін, ефірне масло, вітамін С і До, фітонциди.
В наукову медицину введена під час першої світової війни як замінник імпортного желтокорня і спориньі. Тепер широко використовується як кровоспинний засіб після пологів і при дуже тривалих і сильних менструаціях, легеневих і ниркових кровотечах.
Зокрема, проф. В. П. Луканин з успіхом застосовував водний настій пастушої сумки для усунення ниркових кровотеч при запаленні нирок.
Багаторічна в’юнка трав’яниста рослина з сімейства бобів.
Стебло лазить, чотиригранний або незграбний, злегка сплюснутий, довжиною 30-120 див. Листя однопарне, перисте, ланцетове, з вусиками. Квіти яскраво-жовті, метеликові, зібрані в кисть з 3-10 квіток. Квітне літом.
Росте повсюдно на лугах і між чагарниками, на лісових узліссях.
Використовується трава з квітами. Збирають її літом.
Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства складноцвітих висотою до 150 см з сильним своєрідним запахом полину. Стебла прямостоячі, міцні, у верхній частині гіллясті. Листя чергове, перісторассеченниє, що нагадують листя горобини. Квіткові кошики зібрані на верхівці стебел у велике щитковидне суцвіття.
Квітки жовті. Квітне з червня по жовтень.
Росте повсюдно у вигляді чагарників як бур’ян по межам, полям, у дорогий, на лугах, пустирях, в лісопосадках, байрачних лісах, серед чагарників, по залізничних насипах.
Збирають квіткові кошики літом, а насіння восени. Збирають квітки в період повного цвітіння. Деякі рекомендують заготовлювати листя. Встановлено, що активність сировини після зберігання знижується через 2 місяці на 15%, протягом року -на 25%.