Archive for Жовтень, 2007
Форма випуску:
Пігулки. Розчин для прийому всередину. Розчин для ін’єкцій.
Фармакологічна дія:
Антифібринолітичний засіб. Інгібірує дія активатора плазміна і плазміногена, володіє гемостатичною дією при кровотечах, пов’язаних з підвищенням фібринолізу, а також протиалергічною і протизапальною дією за рахунок придушення утворення кинінов і інших активних пептидів, що беруть участь в алергічних і запальних реакціях.
Свідчення:
Лікування і профілактика кровотеч унаслідок підвищення загального фібринолізу (злоякісні новоутворення підшлункової залози, передміхурової залози; операції на органах грудної клітки; післяродові кровотечі, ручне відділення посліду; лейкоз; захворювання печінки; ускладнення терапії стрептокиназой) і місцевого фібринолізу (маткові, носові, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія, кровотечі після простатектомії, конізації шийки матки з приводу карциноми, екстракції зуба у хворих з геморагічним діатезом).
Спадковий ангіоневротичний набряк, алергічні захворювання (екзема, алергічні дерматити, кропив’янка, лікарський і токсичний висип).
Запальні захворювання порожнини рота (стоматит, афти слизистої оболонки, глотки (тонзиліт, фарингіт, ларингіт).
Режим дозування:
Індивідуальний, залежно від клінічної ситуації. Разова доза для прийому всередину складає 1-1.5 г, кратність застосування 2-4 рази в сут, тривалість лікування 3-15 днів. Разова доза для в/у введення складає 10-15 мг/кг. При необхідності повторного застосування інтервал між кожним введенням 6-8 ч. У разі порушення функції виділення нирок необхідна корекція режиму дозування: при концентрації креатиніну в крові 120-250 мкмоль/л призначають всередину по 15 мг/кг, в/в – 10 мг/кг 2 рази на добу; при концентрації креатиніну 250-500 мкмоль/л – всередину і в/у в тій же разовій дозі, кратність – 1 раз на добу; при концентрації креатиніну більше 500 мкмоль/л – всередину 7.5 мг/кг, в/в 5 мг/кг, кратність – 1 раз на добу.
Побічна дія:
Сип, шкірне свербіння і інші прояви підвищеної чутливості до препарату, зниження апетиту, нудота, діарея, печія, сонливість, порушення колірного зору.
Протипоказання:
Підвищена чутливість до препарату.
Особливі вказівки:
У поєднанні з гепарином і антикоагулянтами застосовують з обережністю у пацієнтів з порушеннями згортаючої системи і при тромбозах (тромбоз судин головного мозку, інфаркт міокарда, тромбофлебіт) або загрозі їх розвитку.При поєднаному застосуванні з гемостатичними препаратами і гемокоагулазой можлива активація тромбоутворення. Перед початком і в процесі лікування необхідне проведення огляду окуліста (гострота зору, кольоровий зір, очне дно). Розчин не можна додавати до препаратів крові і розчинам, що містять Пеніцилін.
Виробники:
Трансамча (Transamcha) Daiichi, Японія; Екзацил (Exacyl) Sanofi-Winthrop, Франція.
Джерело: pharmnews.kz
Дворічна трав’яниста рослина з сімейства хрестоцвітних з одіночним, вгорі гіллястим стеблом Висотою 20-50 див. Вся рослина сіра від волосків. Листя цілісне, ланцетове, редкозубчатиє, серозелениє.
Квітки білі в укорочених або довгих кистях. Плід – еліптичний стручок.
Квітне з червня до глибокої осені.
Росте повсюдно як бур’ян по сухих відкритих місцях, полях, межам, біля доріг і будинків.
Віагра
Віагра – препарат для лікування розладів ерекції – еректільной дисфункції. Діє на природні механізми виникнення ерекції; допомагає чоловікові викликати ерекцію. Застосовується у чоловіків, страждаючих еректільной дисфункцією різного походження (судинні, нервові розлади ерекції).
Латинська назва:
ВІАГРА / VIAGRA.
Склад і форма випуску:
Віагра пігулки по по 1 або 4 шт. в упаковці.
1 пігулка Віагри містить 25, 50 або 100 міліграм силденафіла (у вигляді силденафіла цитрата).
Віагра – інформація для пацієнтів:
* Що таке Віагра?
Препарат Віагра є першим фармацевтичним засобом, який проявляє значну і достовірну ефективність у більшості хворих з розладами ерекцій. Віагра сприяє природному відгуку організму на сексуальну стимуляцію.
* Який механізм дії Віагри?
Він полягає в збільшенні кількості крові, що поступає в статевий член, що допомагає чоловікові викликати природну ерекцію. Віагра діє тільки на природні механізми виникнення ерекції і в цьому її безперечна новизна і секрет величезної популярності.
* Яка ефективність Віагри?
Віагра володіє досить високою ефективністю. Ефективність Віагри в дуже сильному ступені залежить від виду еректільной дисфункції, від супутніх захворювань. Якщо при судинній еректільной дисфункції Віагра досить еффектівена, то за наявності патологічного венозного дренажу результати застосування Віагри набагато гірші.
* Чи підвищує Віагра сексуальне ваблення?
Дія Віагри заснована тільки на локальному підвищенні кровотоку в запале тіло пеніса, і вона не викликає посилення сексуального ваблення. Віагра не підвищує лібідо і не є “збудливим” засобом.
* Кому показана Віагра?
Віагра показана до застосування у чоловіків, страждаючих еректільнимі дисфункціями різного походження, в т.ч. при поразці судин або нервів статевого члена. Виключення може складати лише грубий фіброз запалих тіл статевого члена.
* Як визначити сексуальну норму?
Здоровим вважається той, у кого виникає і зберігається ерекція, дозволяючи йому вступати в статеві стосунки і успішно завершувати їх. Якщо людина, що рахує себе здоровим, приймає Віагру і виявляє поліпшення функції ерекції, то фактично він цілком може страждати деяким порушенням ерекції.
* З якими фахівцями рекомендується радитися з приводу прийому препарату?
Рекомендується звернутися за консультацією до сексопатології або уролога. Бажано, щоб Вас оглянув також кардіолог або терапевт, щоб виключити захворювання серця. Якщо ви страждаєте на які-небудь хронічні захворювання, вам слід звернутися до відповідного фахівця.
* Як приймати Віагру?
Все, що Ви повинні зробити, це прийняти одну пігулку Виагри приблизно за годину до сексуальної активності. Через приблизно 30-60 хвилин починається дія препарату і продовжується протягом чотирьох годинників. Краще всього приймати Віагру до їжі, оскільки в цьому випадку вона діятиме швидше. Дія Віагри таке, що потрібно приймати її тільки тоді, коли Ви хочете зробити статевий акт. Віагру не слід приймати більше одного разу в добу.
* Як правильно вибрати дозу Віагри?
Віагра випускається в трьох стандартних дозуваннях: 25, 50 і 100 міліграм. Зазвичай, Віагра призначається в середньому дозуванні – 50 міліграм, а потім, залежно від ефекту, що наступив (або що не наступив), дозування коректується. Інший підхід – починати лікування з мінімального дозування, збільшуючи її до настання хорошого терапевтичного ефекту.
* Наскільки безпечна Віагра?
Клінічні випробування довели безпеку Віагри. Частота припинення лікування із-за побічних явищ була зіставною для хворих, що отримували препарат (2,5%) або плацебо (2,3%). Проте відомий прояв деякої лікарської взаємодії, особливо з нітратами, використовуваними при лікуванні серцевих захворювань. Тому Віагра протипоказана хворим, одержуючим лікування нітратами (нітрогліцерин, ізокет, кардікет, перлінганіт, депоніт, ефокс, олікард, нітросорбід, сустак, моночинкве, нітронг, моносан і ін.). Будь-який чоловік, який приймає нітрати будь-якого вигляду у будь-який час (нітрати зазвичай приймають при стенокардії – болях в грудях, викликаних захворюванням серця), не повинен приймати Віагру. Небезпеку представляє можливе значне падіння артеріального тиску. На кінець листопада 1998 року в світі офіційного зареєстровано 69 випадків летального результату після прийому Віагри. Причиною смерті у всіх випадках були захворювання серцево-судинної системи (інфаркти або інсульти), які розвивалися у померлих під час статевого акту. Статевий акт – це серйозне фізичне навантаження!
* Кому препарат необхідно приймати з обережністю?
Перш за все, це люди з важкими захворюваннями серцево-судинної системи: серцевою недостатністю, стенокардією, порушеним мозковим кровообігом (болі в серці при фізічекой навантаженні або у спокої, порушення пам’яті і розумової працездатності). В цьому випадку Ви повинні проконсультуватися з лікарем про доцільність прийому Віагри. Підвищена обережність потрібна пацієнтам, у яких раніше мав місце пріапізм (патологічний стан, який характеризується виникненням ерекції, яка не связанна з еротичною стимуляцією, і яка може продовжуватися по многу годинника, викликаючи сильний біль в області статевого члена). Пацієнтам, у яких є схильність до виникнення пріапізму необхідний лікарський контроль. Обережність при прийомі Віагри необхідна людям, які збираються після прийому управляти різного роду механізмами або автомобілем, оскільки іноді після прийому препарату у людини може виникнути зміна цветоощущенія, що швидко проходить, з переважанням синіх квітів.
* Що слід чекати при тривалому прийомі Віагри?
Не було виявлено ніяких даних за те, що тривале вживання Віагри може привести до яких-небудь серйозних наслідків. Знання, що існує на сьогоднішній день, про препарат дозволяє призначати Віагру, як для епізодичного, так і для тривалого лікування еректільной дисфункції.
* Чи не впливає Віагра на здібність до дітородіння?
Віагра не діє на здібність до дітородіння. Проте в тих випадках, коли порушення ерекції перешкоджають зачаттю у пар в дітородному віці, Віагра може принести користь.
* Чи впливає Віагра на плодючість?
На сьогоднішній день абсолютно доведений факт відсутності впливу Віагри на плодючість. Було з’ясовано, що Віагра не впливає ні на якість насінної рідини, ні на кількість і активність в ній сперматозоїдів.
* Як Віагра діє на здорових людей?
Присутність в крові певної концентрації сильденафіла може в деякій мірі прискорити відновлення ерекції після оргазму. Йдеться про так званий період рефрактерності, який наступає у чоловіка після кожного оргазму і характеризується нездатністю до ерекції протягом певної кількості часу. Віагра може допомогти Вам швидше відновиться після оргазму для наступного статевого акту.
* Як приймати Віагру літнім людям?
Єдине на що слід звернути особливу увагу – це стан серця. Йдеться про періодично виникаючі болі в серці, супроводжуючі фізичне навантаження, – будь то під’їм по сходах, швидка ходьба. У випадку якщо Вас дійсно турбують болі в серці при фізичному навантаженні, то перш ніж приймати Віагру, настійно рекомендується звернутися до кардіолога.
* Наскільки Віагра ефективна у жінок?
Віагра розроблена для чоловіків і нерекомендована для прийому жінками.
* Що робити, якщо Віагра все ж таки не допомогла Вам?
Варіантів підходу до лікування еректільной дисфункції досить багато. Віагра – поза сумнівом, прекрасний препарат, проте це не єдиний з можливих варіантів лікування. Звернетеся до фахівця.
* Як можна відрізнити Віагру від підробок?
Основне правило, яке може захистити Вас від покупки підробки, – купуйте препарат тільки в аптеках, які офіційно зареєстровані і мають офіційні ліцензії на торгівлю фармацевтичною продукцією.
Форма випуску:
Розчин для ін’єкцій або інфузій. Суха речовина для ін’єкцій або інфузій.
Фармакологічна дія:
Поліпептид, що отримується з легенів великої рогатої худоби. Є полівалентним інгібітором протєїназ. Інактівіруєт найважливіші протєїнази (плазмін, киніногенази, трипсин, хімотрипсин) плазми, кров’яних кліток і тканин, які грають важливу роль в патофізіологічних процесах. Препарат впливає на каталітичну взаємодію між різними чинниками згортання і фібринолізом, а також на процес згортання. Активність апротиніну виражають в одиницях інактівациі киніногенінов (ЄЇК).
Свідчення:
Кровотечі і крововиливу унаслідок гіперфібринолізу: посттравматичні, післяопераційні (зокрема при операціях на передміхуровій залозі, легенях), до, після і під час пологів (зокрема при емболії навколоплідними водами); гіперменорея.
Як допоміжна терапія в початковій фазі коагулопатії; після застосування гепарину і заміщення чинників згортання до настання ефекту; масивні кровотечі під час тромболітічеськой терапії.
При екстракорпоральному кровообігу.
Гострий і хронічний рецидивуючий панкреатит, некроз підшлункової залози. Перед діагностичними дослідженнями і хірургічним лікуванням підшлункової залози. Для профілактики післяопераційного панкреатиту і аутолітічеського процесу при операціях на органах черевної порожнини, розташованих поряд з підшлунковою залозою.
Гострий неспецифічний післяопераційний паротит.
Ангіоневротичний набряк.
Шок (токсичний, травматичний, опіковий, геморагічний).
Обширні і глибокі травматичні пошкодження тканин.
Для профілактики жирової емболії при переломі нижніх кінцівок і черепа.
Режим дозування:
Для терапевтичних цілей початкова доза апротиніну складає 500 000 ЄЇК в/в поволі (не більше 5 мл/мін), потім в/в краплинно по 50 000 ЄЇК в час. При об’єктивному поліпшенні стану хворого доза може бути поступово зменшена до 300 000 ЄЇК.
При кровотечах і кровоїзліяніях, пов’язаних з гіперфібринолізом в/в краплинно призначають 100 000-200 000 ЄЇК, а при необхідності до 500 000 ЄЇК залежно від інтенсивності кровотечі.
При коагулопатіях у поєднанні з вторинним гіперфібринолізом препарат призначають в дозі 1 000 000 ЄЇК і більш.
При хірургічних втручаннях з метою профілактики до, в час і після операції рекомендується вводити 200 000-400 000 ЄЇК апротиніну в/в струменевий (поволі або краплинно), потім протягом подальших 2-х днів по 100 000 ЄЇК.
У акушерській практиці – початкова доза – 1 000 000 ЄЇК, потім кожну годину по 200 000 ЄЇК до зупинки кровотечі.
При порушеннях гемостаза у дітей препарат вводять в дозі 20 000 ЕИК/кг маси тіла в сут.
При постійній локальній кровоточивості можливе місцеве застосування апротиніну. Для цього використовують аплікації марлі, просоченої розчином препарату в кількості, відповідній 100 000 ЄЇК.
При ревматичних поразках суглобів призначають по 200 000 ЄЇК у вигляді внутрішньосуставних ін’єкцій, поновлюваних з потреби.
Побічна дія:
Можливі різке зменшення ПЕКЛО і збільшення ЧСС, при швидкому введенні – нудота, блювота. Дуже рідко (особливо при повторних ін’єкціях) – алергічні реакції, при тривалому введенні – тромбофлебіт в місці ін’єкції. В окремих випадках – бронхоспазм, болі в м’язах, психотічеськіє реакції, галюцинації, сплутана думок.
Протипоказання:
Підвищена чутливість до апротиніну. I і III триместри вагітності. ДВС синдром (за винятком фази гіпокоагуляції).
Особливі вказівки:
Апротинін слід вводити хворим, що знаходяться тільки в положенні лежачи, з швидкістю не більше 5 мл/мін. Перед початком терапії бажане проведення шкірної проби на індивідуальну чутливість пацієнта до апротиніну. При вказівках в анамнезі на алергічні реакції перед початком терапії апротиніном рекомендується застосування антигістамінних засобів і ГКС .
При гіперфібринолізі і синдромі ДВС застосовувати апротинін можна тільки після усунення всіх проявів ДВС і на тлі профілактичної дії гепарину.
Додавання апротиніну до гепарінізірованной крові викликає збільшення часу згортання цілісної крові.
Апротинін залежно від дози інгібірує дія стрептокинази і урокіназа.
Апротинін слід призначати з обережністю хворим, які протягом 2-3 днів отримували міорелаксанти.
Апротинін несумісний з іншими препаратами в розчинах.
Виробники:
Антагозан (Antagosan) Behringwerke, Німеччина; ГОРДОКС (GORDOX) GEDEON RICHTER, Угорська республіка; Контрікал (Contrycal) AWD, Німеччина; ТРАСИЛОЛ (TRASYLOL) BAYER, Німеччина; Траськолан (Trascolan) Фармпідприємство Ельфа, Польща.
Джерело: pharmnews.kz
Дрібне однорічне рослина, що стелеться, з сімейства гречаних. Квітне з половини червня до осені.
Стебла гіллясті, стелються по землі, коленчати, кущисті, завдовжки 10-50 див. Листочки чергові, ланцетоподібні, з прілістникамі, створюючими у підстави междоузлій розтруб. Квітки дуже маленькі, зелені або білуваті, іноді рожеві. Росте повсюдно в дворах, по смітних місцях, на околицях дорогий.
Використовується трава з корінням. Містить в собі багато кремнієвої кислоти, вітамін С, каротин, вітамін До, глікозид авікулярен, дубильні і гіркі речовини, залізо, сліди алкалоїду і ефірного масла, органічні кислоти.
Відвіку застосовується в народній медицині при різних гастритах, як терпке при проносах, при жовчнокам’яній і нирковокам’яній хворобах, хронічному запаленні сечового міхура, кашлюку, бронхітах, подагрі, геморої, цинзі, виразці шлунку і кишечника, при різних кровотечах, поліартритах і захворюваннях печінки.
Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, що характеризується запальними змінами носоглотки, кишечника і поразкою нервової системі з розвитком паралічів.
Причина. Захворювання викликають поліовіруси, здатні тривало зберігатися в стічних водах, хлорованій воді, молоці. Добре переносять заморожування і висушування. Гинуть при нагріванні до 50о С.
Основним резервуаром і джерелом поліовірусов є людина. Його зараження часто ніяк не виявляється. Залежно від типу вірусу, опірності організму і його віку захворювання розвивається у 2-100% заражених. У зовнішнє середовище вірус виділяється з калом.
Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства звіробійних, квітуче з другої половини червня до липня початки серпня.
Стебло кругле, гладке, прямостояче, вгорі гіллястий, до 1 м висоти. Листя дрібне, супротивне, сидяче, овальне, з серпанковими точковими залозками. Квіти золотисто-жовті, численні, зібрані на верхівці стебла в широкометельчатоє, майже щитовидне суцвіття. Пелюстки покриті бурими або чорними крапками (залозками).
Плід – коробочка. Рослина при розтиранні володіє своєрідним приємним (бальзамним) запахом.
Росте на горбах, полянах і узліссях, але особливо в місцях, куди не заходить худоба (у сухих і світлих лісах, по просіках, між чагарниками і в лісопосадках).
Гепатит – запалення паренхіми печінки (гепатоцити) і строми (зірчасті ендотеліоцити, або купфе-ровськіє клітки). Гепатити бывают:· неспецифічними (реактивні тобто як реакція печінкових кліток на запалення сусідніх органів – підшлункової залози, жовчного міхура, дванадцятипала кишка). Дуже часто реактивний гепа-тіт розвивається у хворих з хронічним панкреатитом, у хворих страждаючих виразковою хворобою две-надцатіперстной кишки
Джерело: nedug.ru
Багаторічник з сімейства розоцвітих. Стебло прямої, шорстко-волосисте, висотою 30-60 див. Прикореневе листя крупноперістиє, стеблові, – трехраздельнолопастниє.
Квіти жовті, одіночниє, дрібні. Квітне в травні – червні. Плоди – сложноцепкие сім’янки. Свіжий корінь володіє сильним запахом гвоздики, який зменшується або зовсім зникає після його висихання.
Росте повсюдно у великих кількостях в світлих лісах, гаях, серед чагарників (бур’ян). Кореневища містять дубильні речовини, ефірні масла, крохмаль, смолу і глікозид гєїн.
Застосовується в народній медицині як терпкий і зміцнюючий засіб при шлунково-кишкових захворюваннях (катари шлунку з підвищеною кислотністю, блювота, кишкові коліки, метеоризм і проноси), а також від кашлю з рясною мокротою, при нічних потах, захворюваннях печінки, кровохарканні, масивних маткових кровотечах, різних нервових стражданнях.
Форма випуску:
Розчин для ін’єкцій.
Фармакологічна дія:
Антибіотик широкого спектру дії з групи аміноглікозидів. Діє бактерицидно. Активний відносно Mycobacterium tuberculosis, більшості грамнегативних бактерій – Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Enterobacter spp., Klebsiella pneumoniae; грамнегативних коків – Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також грампозитивних коків – Staphylococcus spp. (зокрема, що продукують пеніциліназу).
Нізкочувствітельни або стійкі до препарату Pseudomonas spp., Streptococcus spp.. Стійкі до препарату анаеробні мікроорганізми, дріжджі, віруси і більшість простих.
Свідчення:
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами. Туберкульоз (у разі стійкості мікобактерій до стрептоміцину і фтівазіду).
Режим дозування:
При інфекціях нетуберкульозної етіології дорослим в/м або в/в (краплинно) призначають по 500 міліграм кожні 8-12 ч, добова доза складає 1-1.5 г; максимальна разова доза – 1 г з інтервалом між введеннями 12 ч, максимальна добова доза – 2 р. Тривалість лікування – 5-7 днів. Дітям препарат вводять тільки в/м, максимальна добова доза – 15 мг/кг, кратність введення – 2-3 рази в сут.
При туберкульозі дорослим призначають в дозі 1 г 1 раз в сут, дітям – по 15 мг/кг. Препарат вводять протягом 6 днів щодня, на 7-ій день – перерва. Кількість курсів і загальна тривалість лікування визначаються індивідуально.
У порожнині (плевральну, порожнина суглоба) вводять по 10-50 мл 0.25% водного розчину препарату. При проведенні перитонеального діалізу 1-2 г препарату розчиняють в 500 мл рідини, що діалізує.
Препарат можна застосовувати для введення у вигляді аерозоля.
При нирковій недостатності слід зменшити дозу препарату або збільшити інтервали між введеннями.
Побічна дія:
При тривалому застосуванні можливий розвиток невриту слухового нерва; мікрогематурія, альбумінурія.
Протипоказання:
Порушення функції нирок; зниження слуху, зокрема в результаті поразки слухового нерва; підвищена чутливість до препарату.
Особливі вказівки:
Не рекомендується сумісне застосування препарату із стрептоміцином, мономіцином, неоміцином, гентаміцином, флоріміцином.
Виробники:
Канаміцину сульфат (Kanamycini sulfas) Мосхимфармпрепарати, Росія.
Джерело: pharmnews.kz